Рiздву Христовому. Iз цього зерна: «I породила вона свого первенця та, i иого сповила, i до ясел поклала його» (1).
Тайна явна i преславна! Це - вертеп замiсть небес! Дiва, херувимiв панна, Iз престолом вишнiм днесь. Тут у ясла i поклали
Того, кому мiсця мало I серед самих небес.
О блаженнi тiї oчi, Що на тайну цю зорять I яких в мирянськiй ночi К Богу привела зоря. Розум ангела це видить, Плотський муж
це ненавидить, Буйство тим шаленим є.
Ми секрет такий небесний Серцем всепалким чтимо, Як товар ми безсловесний, Сiно з-пiд Христа їмо(2). Доки в мужа досконало
Не зростем, тодi б лиш мали Бога справжнього пiзнать.
К i н е ц ь
1. Євангелiє вiд Луки, II - 7. 2. Тут маємо ремiнiсценцiю бiблiйної оповiдi про народження Iсуса Христа у стайнi, де його було покладено до ясел iз
сiном.
