Пісня 7

Сад божественних пісень

Григорий Сковорода

Григорий Сковорода, Сад божественних пісень. Пісня 7.

Сад божественних пісеньПереклад В. Шевчука

ПIСНЯ 7-ма

Воскресiнню Христовому. Iз цього зерна: «Одинадцять же учнiв пiшли в Галiлею на гору, куди звелiв їм Icyc» (1). Паска! 

Чи хто мене вiд тебе зможе вiдвернуть, 
А чи вогонь iз неба схочу я задуть? 
Хай весь свiт - у забуття, 
Лиш в тобi життя, о Icyce! 

Веди мене з собою, в горну путь на хрест, 
Радий жить над горою, кину земну персть. 
Смерть твоя - то життя, 
Жовч - солодке пиття, о Icyce! 

Рани твoї бiд вi - то моя печать, 
А твiй вiнок терновий - слави благодать, 
Твiй цей поносний хрест, 
Хвала менi i честь, о Icyce! 

Пшеничная зернина хоч в нивi згнива, 
Та з мертвого рослина i плiд ожива. 
Одне зерно оте 
В наступний рiк зросте, сторицею - плiд. 

Розпни моє ти тiло, прибий на той хрест, 
Хай зовнi я не цiлий, в нутрi ж бо воскрес. 
Засохну зовнi я, 
В нутрi заквiтну я, це смерть - не життя. 

О мiй новий Адаме! Прегарний ти син! 
О всьогосвiтнiй сраме! О буйство Афiн! (2) 
Пiд буйством твоїх свiт, 
Пiд смертю - безлiч лiт. Як темний покрив! 

                             &n bsp;           К i н е ц ь 


1. Євангелиє вiд Матвiя, XXVIII - 16. 
2. Новий Адам! - Так називали Iсуса Христа. Вважалося, що його 
розп'яли на тiй горi (Голгофа), на якiй нiбито було поховано Адама. 
Буйство Афiн! - Йдеться про вiдвiдання Павлом Афiн (Дiї святих апостолiв, XVII - 16-34) i його ставлення до цього мiста з багатьма 
античними статуями, якi вiн вважав iдолами. 


Теги: Литература, поэзия, творчество, образование, обучение, развитие,
философия, история, Украина, книги, рефераты, украинский язык.




Hosted by uCoz