ПІСНЯ 24-та
римського пророка Горація (1), перетлумачена малоросійським діалектом у 1765 році. Вона починаеться так: «Otium divos rogat in patenti...» (2) і
так далі. - Схиляє-бо добре наставления до спокійного життя.
О спокою наш небесний! Де тебе знайти в наш час? Ти усім нам є чудесний, врізнобіч розкинув нас.
За тобою ген вітрила розгорнули кораблі, Щоб могли тебе ті крила на чужій знайти землі.
За тобою марширують, палять, знищують міста, Цілий вік бомбардирують, а чи зможе хто дістать?
Мабуть, там живутьпечалі, де велично-пишний дім, А в малому менше жалю, як є все потрібне в нім.
Невдовольні нічим ми - то печалей джерело! Помислами повні злими - ось бунтарства де зело!
Потримаймо дух неситий! Годі мучити свій вік! Не шукай край знаменитий! Будеш також чоловік.
Бо ж печаль ускрізь літае, по землі та по воді, Швидше блискавок ширяє, знайде i в добрі, й біді.
Жартом треба смуток бити, будь в житті, як Бог подав, Годі червам нас точити - час до того не настав.
Славні прикладом repoї, та побиті на полях, Довго хто живе в спокої, той стражда в старих літах.
Одарив вас Бог грунтами - це пропасти може, знай. Жеребок мій з бідняками, та Бог мудрості дав пай (3*).
К i н е ц ь
1. Горацій (65 - 8 до н. е.) - римський поет. Г. Сковорода любив його творчість і преспівував його вірші. Справжнього поета мислитель ототожнював з пророками, які
володіють Божим даром бачення і просвіщення. 2. Схиляє-бо добре наставлення до спокійного життя (лат.) 3*. Nihil est ab omni parte beatum
- «Є чаша всім людям».
|