Пісня 30

ПІСНЯ 30-та

Осінь нам проходить, а весна пройшла, 
Коза козля родить, як весна прийшла. 
Ледве літо запало, а козля цапом стало, 
      Цап бородатий! 

Ах, відкинем печалі! Biк короткотривалий! 
      Будь солодке, життя! 

Хто журбу в утробі завжди був носив, 
Той лежить у гpo6i и ніколи не жив. 
Ах, утіхо і радість! О сердечная сладість! 
      Пряме ж ти, життя! 

Не красне довгогою, та красне добротою, 
      Як пісня, життя! 

Бог мій милосердии, я його люблю, 
Бо то камінь твердий, сум любо терплю, 
Він живий, не вмирає, бо жива з ним палає 
      I душа моя. 

А кому він не служить, то нехай, бідний, тужить, 
      Бо то сирота! 

Солодке бажаеш? Завидь усю вбий! 
Ситий будь, чим маєш, i нічого не бійсь. 
Плюнь на гробнії прахи й на дитячії страхи, 
      Смерть - не шкода, спокій. 

Жив отак ув Афінах, жив отак в Палестині 
      Eniкyp - Христос (2). 

К i н е ц ь 

Складена в час відкриття Харківського нaмicництва (3), коли я перебував в усамітненні в монастирі Сіннянському. 
                             & nbsp;                        Григорій Варсава Сковорода 

1. Цю грецьку епіграму Г. Сковорода знайшов у бібліотеці Троїце-Сергієвої лаври під Москвою, про що писав в одному із листів до М. Ковалинского. 
2. Епікур - Христос. - У цих словах висловлено думку, що Христос - це адегоричний образ праведного способу життя. Епікура Г. Сковорода вельми шанував, через що поетично дозволив собі порівняти його із Христем. 
3. Харківське намісництво було утворене 29 вересня 1780 р.